Дніпровський ліцей № 129 Дніпровської міської ради

 





Моніторинг якості освіти

Комплексний педагогічний моніторинг як

засіб підвищення якості освіти

 

   Якість освіти сьогодні визначається не тільки якістю знань випускників школи з основних наук. Одним з ключових показників якості освіти школяра є успішність адаптації особистості у сучасному суспільстві. Ефективна організація навчально-виховного процесу, підвищення якості навчальної праці не можуть протікати без відповідного систематичного контролю, аналізу процесу та результатів цієї діяльності, оцінки праці учнів та педагогічних працівників.

      Перевірений спосіб оцінки якості організації педагогічного процесу, якості підготовки випускників – педагогічний моніторинг. Однак, він не повинен зводитись лише до діагностики діяльності учнів. Процес навчання – це бінарний процес, тобто процес, який складається з діяльності учня та вчителя. Саме тому, для виявлення істинних механізмів підвищення ефективності навчального процесу необхідна оцінка як навчально-пізнавальної діяльності учнів, так і педагогічної діяльності вчителя.

         Комплексний моніторинг розуміє під собою:

1) ефективність педагогічного процесу;

2) якість його результатів (навченість, вихованість, розвиток учнів);

3) умови, які забезпечують ефективність педагогічного процесу (якість кадрових, інформаційних, матеріальних ресурсів, організаційних механізмів розвитку освіти тощо).

     Моніторинг якості підготовки випускника має своєю метою таку організацію навчально-виховного процесу, яка забезпечить високу якість освіти, формування особистості, здатної до успішної самореалізації, тобто підготовку випускників до успішного продовження навчання і праці у сучасних соціально-економічних умовах.

    При розробленні комплексного моніторингу якості освіти у його основу були покладені наступні принципи:

·        направленість моніторингу на комплексну діагностику ключових компетентностей особистості, здатної до успішної реалізації у майбутньому житті (освітня компетентність, професіонально-значущі та особистісні якості);

·         повнота і достатність показників, які характеризують якість освіти;

·        демократичність взаємовідносин суб’єктів моніторингу;

·        особистісно-орієнтований підхід до учнів та педпрацівників у процесі оцінки їх діяльності;

·        єдність інформаційної бази;

·        цілісне та аналітичне вивчення процесу формування особистості, здатної до ефективної реалізації (успішної особистості);

·        стандартизація та структурування інформації у процесі моніторингу (для проведення подальшого аналізу, проектування, прогнозування та ін.).

         Створення інноваційної моделі контрольно-оціночної діяльності розпочалося з розробки моделі випускника, представленої на початку даної роботи. У відповідності із нею ефективність педагогічної діяльності досягається  на основі орієнтації усіх компонентів НВП (цільового, планово-прогностичного, змістовно-організаційного, комунікативного, контролюючо-аналітичного) на якісне формування ключових компетентностей та якостей особистості, здатної до ефективної адаптації у сучасному суспільстві. На розв’язування даних задач направлене ресурсне (кадрове, нормативно-правове, науково-методичне, матеріальне) забезпечення школи. 

Модель комплексного педагогічного моніторингу визначає систему комплексної діагностики:

- кінцевих результатів роботи школи (рівень сформованості ключових компетентностей школярів);

- ефективність освітнього процесу (диференціюючи професійну діяльність вчителя та навчально-пізнавальну діяльність учнів);

- якість ресурсного забезпечення школи.

Основні критерії оцінки якості освіти:

- оцінка якості кінцевих результатів роботи школи (рівень сформованості ключових компетентностей);

- оцінка якості педагогічної діяльності вчителя (якість професіональної діяльності вчителя щодо проектування та організації НВП, направленого на формування компетентного випускника);

- оцінка якості навчально-пізнавальної діяльності учнів (результативність навчальної діяльності учнів щодо реалізації цілей та задач формування компетентного випускника);

- оцінка якості ресурсного (кадрового, інформаційного, науково-методичного матеріального) забезпечення НВП.