КЗО "Спеціалізована школа № 129 фізико-математичного профілю" Дніпровської міської ради

 







Учительські публікації

 

Формування навичок ведення здорового способу життя засобами фізкультурно-оздоровчої роботи

 

Фізичне виховання відіграє значну роль у підготовці всебічно розвиненої молодої людини, здатної успішно трудитися в різних галузях господарства і соціально-культурної сфери, захищати Батьківщину.

Термін «фізична культура» має декілька значень. Під ним розуміють «втілення в самому чоловікові, результаті використання матеріальних і духовних цінностей, які відносяться до фізичної культури в ширшому розумінні, та як засвоєні людиною культурні знання, уміння, навички, які досягнуті на основі використаних засобів фізичного виховання показники розвитку і т.д.».

У цьому плані фізичну культуру школяра слід дивитися не тільки як заняття руховими вправами, процедурами, загартування.

Поняття фізична культура включає ще і широкий круг розумінь, які відносяться до занять про правильний режим раціонального харчування, дотримування правил гігієни, вироблення корисних звичок.

Можна сказати, що фізична культура школяра це певний принцип його ставлення до свого здоров’я, до розвитку і збереження можливостей свого організму. На основі цього принципу будується повсякденне життя учнів, дякуючи фізичній культурі, він є складовою частиною загальної культури.

Такі задачі фізичної культури визначено в шкільній навчальній програмі. В ній ставиться задача виховувати навички культури поведінки, а також формувати у школярів поняття про те, що турбота людини про своє здоров’я, фізичний розвиток і підготовленість є не тільки його особистою справою, але сприяє і вивченню школярами теоретичних знань по фізичній культурі, фізіології і гігієні. В них зберігаються основні положення при руховому режимі, а також при особливостях занять фізичними вправами, їх значення в формуванні життєво важливих рухових навичок у школярів й підготовки їх до праці і захисту Батьківщини, про правила загартування і необхідності дотримування правил гігієнічних вимог, про корисні і шкідливі для здоров’я звички.

Принцип всебічного і гармонійного розвитку організму передбачає забезпечення планомірного і цілеспрямованого розвитку всіх його органів та систем і фізичних якостей особи. Правильне виховання великою мірою сприяє повноцінному психологічному розвиткові дитини та вдосконаленню її рухових функцій.

Організм всебічно розвивається, систематично зазнає дії різноманітних фізичних навантажень, зокрема фізичних вправ. Відомо, що в організмі людини є понад 630 м’язів і 230 суглобів. Їх нормальне функціонування передбачає інтенсивне і систематичне завантаження кожного з них. Однак у виконанні певної вправи бере участь лише обмежена кількість м'язів і суглобів. Тому для оптимального фізичного розвитку необхідно використовувати комплекс різноманітних вправ, які б забезпечували функціонування всіх м’язів і суглобів, спеціальні заняття з лікувальної фізкультури.

Спрямованість навчальної і позакласної роботи з фізичної культури на масове охоплення учнів систематичними заняттями фізичною культурою і спортом великою мірою сприяє зміцненню здоров’я вихованців школи, підвищення рівня їх фізичної і розумової працездатності.

Гімнастика перед заняттями проводиться в школі за 20 хв. до початку уроків. Вона сприяє розв’язанню певних виховних і організаційних завдань. На відміну від ранкової зарядки, для гімнастики перед заняттями існують деякі обмеження (виконується в шкільній формі). Проте, все це не знижує їх властивості для розвитку фізичної культури школярів. Адже не секрет, що для більшості учнів ранкова гімнастика вдома стала не обов’язковою.

Лише за умови масового залучення дітей до повсякденного виконання ранкової зарядки відпаде необхідність у гімнастиці перед заняттями.

Фізкультхвилинки під час уроків сприяють підвищенню розумової і фізичної працездатності учнів. Я завжди пригадую собі слова видатного вченого – педагога К.Д. Ушинського: «Дайте дитині трохи порухатись, і вона знову подарує вам 10 хвилин уваги, а десять хвилин жвавої уваги, якщо ви зуміли їх використати, дадуть вам більше, ніж цілий тиждень напівсонних занять».

У звʼязку з цим вчені рекомендують відводити на кожному уроці, особливо третьому та наступних, 1-2 хв. Для проведення фізкультхвилинки. Перед її початком провітрюється класна кімната. Потім під керівництвом учителя учні виконують ряд фізичних вправ. Особлива увага приділяється тим вправам, які допомагають запобігти негативному впливу сидячого способу життя на фізичний розвиток дитини (порушенню постави і деформації будови тіла), сприяють більшому насиченню організму киснем.

Організоване проведення ігор, змагань та фізичних вправ на великих перервах є важливим фізкультурно-оздоровчим засобом у режимі шкільного дня. Відомо, що ефективність відпочинку учнів і підготовки їх до навчання залежить від того, як вони проводять перерви.

Під час великих перерв рекомендується  добирати фізичні вправи у відповідності з віковими можливостями школярів.

Перерви мають проводитися на свіжому повітрі і взимку. При цьому дітям слід постійно рухатися, а вправи виконувати більш інтенсивно. Бажано, щоб усі фізкультурно-оздоровчі засоби на великих перервах здійснювались в ігровій, а якщо рівень підготовленості учнів приблизно однаковий, то і в змагальній формі.

На перервах потрібно організовувати тільки вже засвоєні учнями ігри чи рухові дії. Більшість фізкультурно-оздоровчих засобів на великих перервах здійснює в ігровій формі. Особливо використовує засвоєні учнями ігри чи рухові дії.

Щоденне проведення в школі гімнастики перед заняттями, які б забезпечували функціонування всіх мʼязів і суглобів.

Чим більше м'язів бере участь у виконанні конкретної фізичної вправи, тим істотніші фізіологічні (в органах) і біохімічні (в клітинах) зрушення відбуваються в організмі, тим ефективніший їх вплив на всебічний фізичний розвиток дитини.

Принцип оздоровчої спрямованості фізичної культури полягає в організації фізичного виховання, і, зокрема, занять фізичними вправами, таким чином, щоб вони сприяли профілактиці захворювань учнів, зміцненню їх здоров’я. В ході фізичного виховання слід забезпечувати таке поєднання роз’яснювальної, виховної роботи і різних форм практичних занять фізичними вправами, при якому фізична культура стає усвідомленим обов’язком, компонентом режиму для школяра.

Згідно з «Положенням про фізичне виховання учнів загальноосвітньої школи» система занять школярів фізкультурою і спортом включає такі пов’язані між собою форми:

-          уроки фізичної культури;

-           фізкультурно-оздоровчі заходи протягом шкільного дня (гімнастика перед уроками, фізкультхвилинки під час уроків, ігри й фізичні вправи на перервах і в режимі продовженого дня);

-          позакласна спортивно-масова робота (заняття в гуртках фізичної культури і спортивних секціях, спортивні змагання);

-          позашкільна спортивно-масова робота та фізкультурно-оздоровчі заходи за місцем проживання учнів (заняття в дитячо-юнацьких спортивних школах, туристичних гуртках і т.д.);

-          самостійні заняття учнів фізичними вправами вдома, на пришкільних і дворових майданчиках, стадіонах тощо).

Систематичні заняття фізичною культурою позитивно впливають на розвиток учнів у школі та сімʼї, спонукають їх дотримуватися правильного режиму дня і вимог гігієни.

Уроки фізичної культури є основною формою фізичного виховання учнів. Вони є обов’язковими для всіх школярів (за винятком тих, хто за станом здоров’я віднесений до спеціальної медичної групи). Уроки повинні активно сприяти успішному здійсненню позакласної та позашкільної роботи з фізичного виховання, формування в учнів інтересу і звички до занять фізичними вправами в повсякденному житті. Необхідно підвищувати вплив уроків фізкультури на вдосконалення інших форм фізичного виховання.

Відомо, що навіть при якісному проведення уроків їх безпосередній вплив на розвиток учнів недостатній. Науковим дослідженням встановлено, що урок фізкультури забезпечує в середньому лише 11 % гігієнічної норми рухливої активності школяра. У зв’язку з цим, необхідно збагачувати і правильно поєднувати різні форми фізичного виховання учнів і фізкультурно-оздоровчої роботи.

У позаурочний час у школі проводяться масові фізкультурно-оздоровчі і спортивні заходи. Ними передбачається:

а) більш глибоке засвоєння учнями програмного матеріалу, що вивчається на уроках фізкультури;

б) виконання відстаючими учнями нормативних вимог програми з фізкультури та з державних тестів;

г) організація систематичних занять з різних видів спорту, за інтересами учнів;

д) проведення масових спортивних змагань з різних видів спорту, туризму.

Головна мета позакласного фізкультурно-спортивної роботи полягає в тому, щоб залучити кожного школяра до самостійного, щоденного виконання фізичних вправ на свіжому повітрі. У сучасних умовах учитель фізкультури навчає в середньому 200-300 учнів. Організувати щоденну фізкультурно-масову роботу слід усіма педагогічними засобами привчати учнів до самостійних занять фізичними вправами за місцем проживання.

Всі форми фізкультурно-оздоровчих і спортивних занять, які проводяться в процесі навчальної і позакласної роботи, повинні відповідати головній вимозі – всемірно сприяти залученню кожного учня до щоденних самостійних занять фізкультурою і спортом.

Здоров’я людини також великою мірою залежить від обсягу її знань і практичних умінь у використанні оздоровчих сил природи (в тому числі й холоду) для зміцнення здоров’я й профілактики захворювань. Свідоме застосування загартовуючих процедур потребує від дитини певного рівня фізичної культури. Вона формується в учнів протягом усіх років навчання в школі шляхом роз’яснюванням, переконанням, організації їх практичної діяльності, на уроках та в позакласній роботі.

Вчителі і батьки повинні постійно підкреслювати велику роль загартовування у запобіганні хворобам, зміцнення здоров’я дітей, спонукаючи їх до систематичного використання загартовуючих процедур.

Дані досліджень учених та нагромаджений практичний досвід свідчать про те, що ефективність таких загартовуючих процедур, як обтирання, обливання водою, приймання душу, водні ванни в поєднанні з сонячними та повітряними ваннами дуже висока.

Серед засобів фізкультурно-оздоровчої роботи дуже важливе значення мають гігієнічні умови. Сюди відносяться твердий режим дня, під яким розуміється строго складений розпорядок повсякденного життя, раціонального розприділення часу праці і відпочинку, сну і харчування.

Точне виконання режиму дня виховує в людини такі цінні якості, як дисциплінованість, акуратність і організованість.

В режим дня школяра повинні входити: ранкова гімнастика з водною процедурою. В режимі дня також передбачається строгий порядок і час для харчування, відпочинку і підготовки до сну.

Таким чином, із вище сказаного витікає, що формування у школярів звички займатися фізкультурою включає:

- виховання в учнів інтересу до занять фізичними вправами;

- озброєння їх знаннями по фізичній культурі, фізіології і гігієни людини і вироблення на їх основі переконань в необхідності систематично займатись фізкультурою;

- практичне навчання учнів кожен день самостійно займатись фізичними вправами в режимі шкільного й позашкільного часу.

У школі розроблена модель, яка розкриває особливості змісту та структури, послідовність, взаємозв’язок усіх складових процесу формування здорового способу життя підлітків засобами фізичного виховання.

Розроблена структурна модель формування здорового способу життя підлітків дозволила розкрити сутність та педагогічні умови ефективного здійснення цього процесу і підтвердила, що процес формування здорового способу життя підлітків є цілісною дієвою педагогічною системою, яка характеризується конкретною метою, завданнями, змістом, оптимальними формами і методами її організації, а також визначенням критеріїв, показників і рівнів сформованості здорового способу життя підлітків. Наш підхід розглядає формування здорового способу життя підлітків як важливу складову навчально-виховного процесу загальноосвітнього навчального закладу, що передбачає вивчення уявлень підлітків про здоровий спосіб життя та розробку методів оцінки здоров’я; формування свідомості та культури здорового способу життя; розробку методик навчання підлітків здоровому способу життя; впровадження програм культивування здорового способу життя та збереження здоров’я; розробку особистісно орієнтованої технології формування здорового способу життя підлітків; розробку та впровадження системи моніторингу здорового способу життя підлітків.

Робота за даною моделлю показала, що ефективність процесу формування здорового способу життя підлітків зростає за умов:

- виховання в школярів, їхніх батьків і педагогів аксіологічного підходу, спрямованого на освоєння пріоритетних цінностей, пов’язаних не тільки зі збереженням життя і зміцненням здоров’я, але і з переведенням цього процесу в розряд самоорганізованих систем;

- розробки моделі, змісту й особливостей поетапного формування здорового способу життя учнів;

- підвищення кваліфікації й реорганізації методичної роботи педагогів шляхом валеологічного насичення усього навчально-виховного процесу;

- систематичного педагогічного моніторингу процесу й результатів формування здорового способу життя підлітків;

- програмування духовного саморозвитку підлітків засобами фізичного виховання і корегування його в системі урочної та позаурочної діяльності з фізичної культури;

- систематичного включення підлітків у різноманітну колективну, групову,   індивідуальну діяльність громадянського спрямування;

- єдності загальнокультурного, фізичного розвитку та загартування підлітків;

         - створення шкільних традицій здорового способу життя, проведення відповідної оздоровчої роботи серед підлітків, учителів, батьківської громадськості.

 

 Учитель фізичної культури

Олійник М.М.